Опалсезон 2024–2025: це ми не проходили

Коментуючи ситуацію рік тому, прем'єр Д.Шмигаль наголошував, що країна входить у опалювальний сезон у безпрецедентних умовах. На цей раз вони знову безпрецедентні, тільки все набагато гірше. Надія лише на імпорт електроенергії (е/е). Але з урахуванням ймовірного продовження рашистами ракетного енерготерору – ця надія є дуже примарною.

"Острівна" перспектива

У жовтні 2023 р. глава уряду не перебільшував у своїх оцінках. На той момент рашистам вдалося вивести з ладу приблизно 70% потужностей усіх українських теплових та гідроелектростанцій. Нині цей показник досяг 100%.

У роботі залишилися лише атомні енергоблоки, які періодично вимагають тривалого ремонту, планового та позапланового. Нічого дивного: реактори на всіх українських АЕС уже встигли відпрацювати понад 40 років.

Рік тому ситуацію рятував імпорт е/е із сусідніх східноєвропейських країн. Але зараз його потрібно набагато більше (через повну руйнацію всіх ТЕС та ГЕС). І постало питання з пропускними можливостями. Минулого року енергетики розширили їх на західному кордоні із 0,9 до 1,7 ГВт. Вже цього літа Д.Шмигаль заявив про необхідність збільшити показник до 2,2 ГВт. Але...

На початку вересня прем'єр знову повідомив, що офіційний Київ веде переговори із європейськими партнерами з цього питання. Тобто, проблема, як і раніше, на стадії обговорення, а не практичного рішення.

Не виключено, що європейці не мають можливості "ділитися" електрикою з Україною у більшому обсязі. Ймовірно, є й технічні складнощі із розширенням імпорту. Так чи інакше, доводиться констатувати: питання "зависло".

На 100% покривати дефіцит е/е, що збільшився, в українській енергосистемі не вийде. Також треба взяти до уваги, що у Кремлі не відмовляться від нових атак (де ті "експерти", які ще рік-півтора тому запевняли українців, що в Росії закінчуються ракети?).

Тепер, коли ТЕС і ГЕС виведені з ладу (одні надовго, інші назавжди), головною мішенню рашистів стали об'єкти передачі е/е – високовольтні трансформаторні підстанції. Влітку удари завдавалися саме по них.

Високовольтні підстанції - наступна мета рашистських ракет та дронів

Внаслідок цього виникла загроза розвалу об'єднаної енергосистеми на окремі не пов'язані один з одним "острови". У такому разі немає можливості для перекидання е/е туди, де вона у дефіциті. Як із інших регіонів, так і з ЄС.

Захист, якого немає

Нинішня тактика рашистів стала несподіванкою для уряду. Про створення на критично важливих енергооб'єктах систем захисту ІІІ ступеня (спроможних витримувати прямі влучення ворожих "безпілотників") на вул. Грушевського заговорили ще рік тому. Але… Зараз з'ясувалося, що таких систем, як і раніше, немає.

Незважаючи на відповідні доручення Кабміну. Це коштувало керівного крісла тепер уже колишньому голові правління НЕК "Укренерго" В.Кудрицькому, звільненому з посади 2 вересня за підсумками наради за участю президента В.Зеленського.

В. Кудрицький 4 роки очолював НЕК "Укренерго" та вважається одним із найсильніших менеджерів в українській енергетиці

У своєму звіті за підсумками роботи В. Кудрицький зазначив, що під його керівництвом антидроновий захист II рівня споруджено на 63 об'єктах компанії. Але потрібен III рівня. Чи не потрібен? Насправді питання не риторичне, про це трохи нижче.

І ще. Як вийшло, що один із найтямущіших топ-менеджерів у сфері енергетики, який забезпечив приєднання України до об'єднаної європейської системи ENTSO-E у 2022 р. і успішно провів українську енергосистему через 2 воєнні опалсезони, цього разу сів у калюжу не впорався із завданням?

У галузевих колах є думка, що з екс-глави "Укренерго" просто зробили крайнього. "Вважаю безпідставними звинувачення на адресу Кудрицького", – каже директор Центру досліджень енергетики О. Харченко.

Підтвердження можна знайти у звіті В.Кудрицького, в якому наголошується, що компанії доводилося самостійно знаходити фінансування міжнародних партнерів для цих робіт. Цілком очевидно, що пошуком грошей мали б займатися Кабмін та Офіс президента.

Також варто звернути увагу на заяву Д.Шмигаля, зроблену 10 вересня на прес-конференції у Києві. Він повідомив, що за розпорядженням уряду розпочато будівництво III рівня захисту на 22 об'єктах "Укренерго". Але їхня добудова під питанням.

"Партнери на сьогодні не бачать доцільності продовжувати будівництво одночасно всіх об'єктів. І ми поки що домовляємося, щоб там, де було розпочато будівництво – провести консервацію. Залишити 1-2, близькі до завершення. Завершити їх. Подивитися, як вони працюватимуть і ухвалити рішення про завершення інших", – пояснив прем'єр.

Тобто, у Кабміну та зарубіжних донорів наразі ще немає розуміння, наскільки ефективним виявиться цей захист. Звичайно, якщо він не виправдає очікувань – немає сенсу займатися його створенням на інших об'єктах.

У такому разі претензії до В.Кудрицького на тему "чому "Укренерго" не забезпечило захист ІІІ ступеня на своїх підстанціях" – справді виглядають безпідставними.

Інша річ, що розпочинати пілотні проєкти з цієї теми треба було ще рік тому. Але… За словами О.Харченка, систем III рівня захисту також немає на об'єктах держкомпаній НАЕК "Енергоатом" та ПАТ "Укргідроенерго".

Сам В.Кудрицький в інтерв'ю ЗМІ зазначав, що ще 2023 р. (тобто цілком своєчасно) уряд схвалив виділення 9,7 млрд грн для "Укренерго" на захист підстанцій Але, за його словами, ці кошти тривалий час були недоступні компанії через бюрократичні процедури.

Тож, як мінімум, у ситуації, що склалася, винен не лише екс-глава "Укренерго". Також очевидно, що пошук та покарання всіх винних, безумовно, потрібні. Але це не вирішить проблему майбутніх перебоїв із енергопостачанням цілих регіонів.

До чого готуватись?

Прогнози експертів щодо майбутнього опалсезону поділяються на 2 категорії: "похмурі" та "дуже похмурі". Третього не дано: Україна втратила 6 ГВт потужностей, що генерують.

За планом уряду, затвердженим РНБО, на початок опалсезону буде відновлено 3 ГВт. У такому разі, якщо буде помірна зима і вдасться задіяти 8-9 енергоблоків АЕС, відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу, вважає директор Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Більш песимістичний сценарій передбачає, що вдасться відновити лише близько 2 ГВт потужності, а кількість робочих блоків АЕС буде 6-7 і при цьому зима буде холодною. Тоді система опиниться у кризовій ситуації. За найгіршим сценарієм, якщо росія продовжить атакувати українську енергетику, то цієї зими українці можуть проводити до 20 год. на добу без світла та опалення», – попереджає експерт.

О.Харченко також вважає, що здебільшого все тепер залежатиме від зимової погоди.

"Якщо мороз падає до -10...-15, то давайте будемо відвертими – протяжність відключень може бути 12-14 год. на добу. Не поспіль, а шматками за графіком. Може бути м'який сценарій – з теплою погодою. І тоді ми обійдемося, можливо, 4 год. відключень на добу”, – прогнозує він.

Експерт озвучив і найгірший сценарій: "На жаль, він дуже болючий. Якщо будуть завдавати ударів, як це зараз обговорюють на російському телебаченні, по вивідних пристроях атомних станцій, де у нас, на жаль, немає захисту – Міністерство енергетики та Енергоатом не подбали про це, то нам буде дуже боляче. І за певних умов електрики може не бути по 1-2 доби».

У тяжкій ситуації буде не лише населення, а й промисловість. За оцінками уряду, приватні компанії можуть самостійно (тобто за власний кошт) створити генеруючих потужностей на 1 ГВт. Але це явно завищена оцінка. Причому багаторазово.

Наприклад, генеральний директор холдингу "Метінвест" Ю.Риженков у вересні повідомив, що до кінця року його компанія матиме 80 МВт власних потужностей. Вже є та працюють модульні електрогенератори на 50 МВт, закуплені та будуть встановлені ще на 30 МВт.

Однако це не вирішить проблеми енергопостачання підприємств "Метінвесту". Вони споживають понад 550 МВт. За словами Ю.Риженкова, автономної потужності достатньо для екстрених ситуацій, зокрема, щоб спокійно зупинити виробництво у разі втрати потужності з енергосистеми.

"Але і на 100% забезпечувати себе генерацією в нашому випадку не дуже розумно. Велика централізована генерація – це все одно ефективніше та екологічніше. Сподіваємося, що нашим енергетикам вдасться відновити та стабілізувати енергосистему", – зазначив гендиректор "Метінвесту".

Тобто, за великим рахунком, модульні установки це не для промислових гігантів. Це для малих та середніх підприємств. Але... Ю.Риженков озвучив витрати на закупівлю генераторів. Закупівля на 30 МВт коштувала компанії $36 млн.

При цьому треба зважити на те, що "Метінвест" – найбільший виробник сталі в Україні. Очевидно, що у нас не так багато малих та середніх підприємств, які можуть дозволити собі такі витрати. І, ясна річ, кредити на таку суму їм не дасть жоден банк.

Для домогосподарств не потрібно стільки потужності. Але й тут електрогенератори можуть лише частково вирішити проблему. Вартість установок потужністю 3,2 кВт стартує від 16 тис. грн і вище, залежно від виробника та якості.

Мало хто зараз може це собі дозволити. Так, є ще пільгові кредити на купівлю такого обладнання за держпрограмою "5-7-9". Але знову ж таки далеко не всі бажаючі громадяни відповідають умовам програми (офіційне працевлаштування та висока зарплата).

Не говорячи про те, що бензиновий або дизельний генератор можна встановити в приватному домоволодінні, але не в міській квартирі. Тези підкріплює митна статистика.

За липень-вересень торгові компанії-імпортери закупили та ввезли в Україну 1,8 тис. малопотужних установок, що генерують. Це дуже скромно, м'яко кажучи. І більшість їх піде до невеликих вуличних магазинчиків, кіосків, перукарень тощо.

Їхні власники – основні покупці. Продаж домогосподарствам – у межах статистичної похибки. Тобто, близькі до нуля, якщо брати їх число загалом по країні. Тому залишається лише сподіватися на теплу зиму.